На виконання Указу Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019 «Про Стратегію національно-патріотичного виховання», Постанов Кабінету Міністрів України від 30.06.2021 № 673 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми національно – патріотичного виховання на період до 2025 року та внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України» та заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та «Методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах», з метою виховання дітей у дусі патріотизму, глибокого розуміння історії свого народу, національної ідентичності, самобутності, формування в учнівської молоді високої громадянської активності та національної свідомості, причетності до творення сьогодення України та його майбутнього в навчальному закладі реалізується національно-патріотичне виховання учнів.

 

НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ

​

         Однією з найважливіших педагогічних закономірностей є та, що в процесі формування особистості, а отже, й підростаючого покоління, найефективніші шляхи пізнання – це від рідного до чужого, від близького до далекого, від національного до міжнаціонального, світового.

Система виховання постійно відтворює і поглиблює емоційно-естетичний, художньо-творчий, модальний та інтелектуальний компоненти свідомості рідного народу, створює умови для розвитку і розквіту природних задатків і талантів кожного громадянина України, формування духовного потенціалу – найвищої цінності нації та держави.

       Мета патріотичного виховання – це виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури.

   Національно-патріотичне виховання.Розбудова українського суспільства детермінує процеси формування в підростаючого покоління таких моральних рис, як гуманність, чесність, працьовитість, діловитість, старанність, конкурентність тощо. Однак, через тенденцію до зростання бездуховності, нівелювання цінностей життя, загострення проблем сімейного виховання, становленню повноцінної підростаючої особистості не надається належна увага. Розв’язання цієї проблеми можливе завдяки створенню гнучкої системи виховання дітей та молоді, яка б ураховувала і потреби часу і, водночас, задовольняла запити та інтереси підростаючої особистості. Одне з провідних місць у цій системі займає навчально-виховний процес, який сприяє всебічному розвитку особистості, забезпечує умови її соціалізації.  Головним завданням навчальних та позашкільних закладів системи освіти і виховання є швидке реагування на суспільні запити, на інтереси та потреби молодого покоління, вимоги держави щодо освіти і виховання особистості,  створення сприятливих умов для задоволення інтересів і потреб особистості у формуванні моральних якостей, переконань, світогляду, позитивної моральної діяльності й високого рівня моральної вихованості, вихованні почуття патріотизму.

         Основними принципами національно-патріотичного виховання є:

– принцип національної спрямованості виховання, який передбачає формування у молоді національної свідомості, любові до України, свого народу, шанобливого ставлення до його культури, здатності зберегти свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

–  принцип культуровідповідності, який передбачає виховання як культуротворчий процес, спрямований на формування базової культури особистості, базуючись на набутому морально-етичному досвіді людства.

–   принцип гуманізації виховного процесу зосереджує увагу на особистості як вищій цінності.

     Головна мета національно-патріотичного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді, незалежно від національної приналежності, рис громадянина Української держави, розвиненої духовності, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури. Ця мета повинна конкретизуватись через систему виховних завдань, що є загальними не тільки для навчально-виховних закладів, а й для всього суспільства в цілому. Насамперед, це забезпечення умов для самореалізації особистості відповідно до її здібностей, суспільних та власних інтересів.

     Патріотизм – це моральний і політичний принцип, соціальне почуття, змістом якого є любов до батьківщини й готовність підкорити свої інтереси інтересам країни. Патріотизм – це гордість досягненнями й культурою своєї Батьківщини, бажання зберігати її характер і культурні особливості й ідентифікація себе з іншими членами нації,  прагнення захищати інтереси Батьківщини і свого народу.

     Як наголошено в Національній доктрині розвитку освіти України, пріоритетним напрямком в її реалізації є формування особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, сучасної європейської цивілізації; виховання людини демократичного світогляду, яка поважає громадянські права і свободи, традиції народів і культур світу, національний, релігійний, мовний вибір кожної людини.

        Сьогодні спільними завданням школи, батьків, влади, громадськості є підготовка молодого покоління до компетентної та відповідальної громадянської участі. Важливий компонент громадянської компетентності особистості  – це вміння не лише почерпнути знання із різноманітних джерел, але й дати їм критичну оцінку, зважено спираючись на історичний досвід, змінювати життя конкретними справами.

  Національно-патріотичне, соціально-патріотичне  виховання підростаючого покоління – цілеспрямований і систематичний вплив на свідомість, почуття і поведінку вихованців з метою формування у них відповідних якостей. Тому до підходу соціально-виховних справ необхідно включати методи і форми, що приводять учнів до моральних, естетичних, етичних суджень, за допомогою яких вони оцінюють вчинки – свої та інших людей. Для підсилення переживання особистості, його ставлень до дійсності, людей, власної поведінки, у структуру виховної справи органічно вплітаються засоби, які стимулюють почуття.    Головна мета соціально-виховної справи – формування поведінки, готовності до відповідної діяльності в будь яких обставинах, виховання бажання працювати задля розквіту держави, готовності її захищати.

​

ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ НУШ

​

       Концепція Нової української школи ґрунтується на ідеї виховання особистості, патріота, інноватора. Патріотичне виховання нині охоплює шкільну та позашкільну освіту, але його основи закладає родина. У роботі з молодшими школярами ефективним є навчання через дію. Важливо максимально оживити українську культуру. Впродовж року влаштовувати народні свята, відтворювати традиції, обряди, де діти стають безпосередніми учасниками. Для своїх вихованців влаштовуємо Коляду, веснянки, гаївки, Свято першої борозни, Купала, запрошуємо кобзарів, народних майстрів. Так формується зв’язок з країною, усвідомлення, ким ти є. По можливості, варто влаштовувати дітям мандрівки історичними місцями, відвідувати інтерактивні екскурсії, археологічні розкопки. На свята одягати національний стрій. Навіть якщо маленька дитина не розуміє символів вишитих на сорочці – важливо, щоб вона звикла сприймати її як частину свого життя. Так само, як і знання української мови.

    Українські бойові мистецтва – це також важливий інструмент виховання патріотів, адже вони формують світогляд. «Будемо сильними – нас будуть поважати, з нами будуть рахуватися», – говорю учням. Вчити відстоювати свою думку важливо і хлопців, і дівчат. Маленьким можна читати народні казки, в яких закладено важливі для українців сенси й моделі поведінки. На заняття до старших дітей запрошуємо воїнів АТО. Спілкуючись з ними діти усвідомлюють, що війна близько, країну треба захищати. А оскільки війна триває ще й в інформаційному та культурному просторі, школярів варто вчити протидіяти пропаганді. 

    На мою думку, патріотичне виховання впроваджується швидше, якщо залучена вся родина. Наші заняття розвивають дисциплінованість, стриманість, організованість, самостійність. І як результат, – покращується успішність у школі”.

Концепція Нової української школи передбачає, що її випускники будуть патріотами з активною життєвою позицією, які діють згідно з морально-етичними принципами і здатні приймати відповідальні рішення, поважати гідність і права людини.Успішна реалізація цих ідей залежить від скоординованої роботи педагогів та батьків.

​